«Моє захоплення – медична наука», — професор із Тернополя Віктор Шідловський

Під час декади відкритих дверей, приуроченій Всеукраїнському дню бібліотек, в читальній залі університетської книгозбірні відбулася зустріч студентів з колишнім випускником ТДМУ, а нині – відомим хірургом-ендокринологом, доктором медичних наук, професором кафедри хірургії №1 з урологією та малоінвазивною хірургією ім. професора Л. Я. Ковальчука, заслуженим лікарем України, лауреатом Державної премії України в галузі науки та техніки Віктором Олександровичем Шідловським. Лейтмотивом зустрічі стали його слова: «Моє захоплення – медична наука».

Biblio Shidlovskyi 18099653 243x365

Бібліотекар Тетяна Майовецька коротко нагадала про основні віхи життєвого та професійного шляху шановного гостя, його науковий доробок:

– Віктор Олександрович Шідловський народився 1 серпня 1943 року в селі Довгалівка Талалаївського району на Чернігівщині. 1960-го із золотою медаллю закінчив середню школу. Після року праці слюсарем «Київметробуду» вступив до Тернопільського державного медичного інституту (нині – університету). Отримавши диплом з відзнакою, 1970-1972 рр. працював лікарем-хірургом Білогірської центральної районної лікарні на Хмельниччині. 1972-1975-й – роки навчання в аспірантурі, спочатку на кафедрі факультетської хірургії Тернопільського медінституту, а потім у Київському НДІ гематології та переливання кpові. З 1975 року Віктор Олександрович працює на викладацькій роботі в Тернопільському медичному інституті на посадах асистента (1975-1987 pp.), доцента (1987-1989 pp.), завідувача кафедри загальної хірургії (1989-1998 pp.), завідувача кафедри факультетської хірургії (1998-2005 pp.), завідувача кафедри загальної та оперативної хірургії з топографічною анатомією (2005-2010 pp.). З 2010 року – професор цієї кафедри. Віктор Шідловський – автор та співавтор понад 160 наукових праць, трьох підручників з хірургії та двох посібників для лікарів з клінічної тиреодології. Зокрема, він є співредактором двотомного підручника «Хірургія», за який авторський колектив отримав Державну премію України в галузі науки та техніки. Досвідчений педагог і знаний науковець, професор Шідловський активно впроваджує в навчальний процес сучасні технології Особливо вагомим є внесок Віктора Олександровича у розробку нових й удосконалення існуючих методів діагностики та лікування захворювань щитоподібної залози. Він уперше в Україні застосував технологію Liga Sure при виконанні операцій на щитоподібній залозі та впровадив у лікування вузлового зоба малоінвазивні методики, зокрема лазерну інтерстиціальну термотерапію, склеротерапію та їх поєднання. Його наукові розробки в галузі тиреоїдології захищені п’ятьма патентами на винахід.

Про те, чому вирішив стати лікарем, про навчання й роботу за фахом, викладацьку та наукову діяльність професор В.О. Шідловський на прохання присутніх розповів докладніше.

– Після закінчення школи я подав документи до Київської політехніки на радіофакультет, бо любив фізику й добре знався на радіоприймальних пристроях. Медалісти 1960 року вступали на загальних підставах. Для зарахування в студенти мені не вистачило одного бала й я пішов працювати в «Метробуд» слюсарем. Навчався також на підготовчих курсах в політехнічному. Одного дня на будівництві тунелю стався нещасний випадок. Допомагаючи медикам рятувати травмованих, я вирішив, що стану лікарем. Радіотехніка ж залишається моїм захопленням донині. На законах електрофізики ґрунтується ефективний метод інтраопераційної ідентифікації гортанних нервів, який я запровадив. Він дає змогу серед тканин операційної рани безпомилково ідентифікувати тканину нерва та не лише перевірити її цілісність, а й зберегти від травм. Зреалізувати задум допомогла група вчених – математиків, фізиків, спеціалістів з IТ-технологій Тернопільського національного економічного та Тернопільського національного технічного університетів. Нову технологію й метод запатентовано.

Розповідаючи про студентські роки, професор В.О. Шідловський з вдячністю згадував улюблених викладачів і, зокрема, першого ректора вишу П.О. Огія.

– Наш випуск в університеті був десятим. З 212 однокурсників один став академіком, 12 – професорами і 52 – кандидатами наук. У студентів була жадоба до знань. На одному курсі зі мною навчалися, зокрема, Ярослав Боднар, нині – професор, завідувач кафедри патологічної анатомії із секційним курсом і судової медицини ТДМУ, Сюзанна Локай – професор кафедри терапії ТДМУ, Фелікс Звершхановський – професор кафедри терапії навчально-наукового інституту післядипломної освіти ТДМУ, Віталій Цимбалюк, академік НАМН України, президент Національної академії медичних наук України. Мені поталанило бути учнем першого ректора ТДМУ(тоді ще інституту) Петра Омеляновича Огія, а пізніше – його аспірантом. Петро Омелянович був неординарною особистістю. Талановитий хірург, високоінтелігентний, вимогливий та водночас надзвичайно доброзичливий, ректор багато уваги приділяв студентам і молодим вченим. Приходив на заняття гуртка, у віварій, брав участь у дослідженнях, навчав, пояснював. Під його керівництвом я написав свою першу наукову статтю, яку надрукували у фаховому журналі. Починаючи з 4 курсу, ходив на ургентні чергування у відділення хірургії, брав участь в операціях. Перед випуском ректор запитав нас, претендентів на диплом з відзнакою, хто ким хоче бути. Я відповів: «Викладачем кафедри хірургії. Але спершу попрацюю хірургом в якійсь віддаленій лікарні».

Так у житті молодого хірурга Віктора Шідловського з’явилася лікарня в містечку Білогір’я на Хмельниччині. А через два роки, повернувшись до Тернополя, він вступив до аспірантури.

У студентські та аспірантські роки, згадував Віктор Олександрович, він активно користувався послугами бібліотеки, яка тоді містилася в підвалі корпусу на вулиці Руській. Її перший директор Павло Сидорович Герасименко був прекрасною людиною, але до недбайливих студентів ставився суворо. Підручників не вистачало, тому, не дай Боже, було пошкодити чи забруднити взяту книжку. Нині університетська бібліотека має багатий книжковий фонд, який щороку поповнюється, до послуг відвідувачів також Інтернет. Професор В.О. Шідловський вітає появу нових технологій та активно користується Інтернетом, але книгу, каже, Інтернет не замінить. Книга – найкращий друг і джерело знань.

Він і сам написав їх чимало. Студентів зацікавила, зокрема, історія появи на світ двотомного підручника із загальної хірургії, за який авторам присуджено Державну премію України в галузі науки та техніки.

– Працювали над ним два роки й видали 2002-го, до XX з’їзду хірургів України, – розповів Віктор Олександрович. – Перший тираж розійшовся дуже швидко, нині маємо вже п’яте перевидання. Зараз зі співавторами працюємо над створенням підручника «Хірургія для студентів старших курсів».

Цілеспрямованість і величезна працездатність професора Шідловського – риси, які не можуть не захоплювати. «Звідки, Вікторе Олександровичу, черпаєте енергію й наснагу?» – запитували учасники зустрічі.

«Джерело духовної наснаги – сім’я, – ділиться думками професор. – Дуже люблю свою дружину, дітей, онуків. На дозвіллі найкращим відпочинком колись була рибалка, тепер – прогулянки лісом. Люблю читати книжки, більше філософського плану, і не лише, ходити в театр. І радіосправа залишається моїм захопленням».

На завершення розмови Віктор Олександрович побажав студентам наснаги в навчанні, нагадавши їм вислів давньокитайського мислителя та філософа Конфуція: «Дорогу здолає той, хто йде».

Директор бібліотеки Олена Проців від імені присутніх тепло подякувала Вікторові Олександровичу за цікаву розповідь, зазначивши, що студенти-першокурсники мали ще одну нагоду переконатися в правильності свого вибору, бо ТДМУ – найкращий університет, де працюють найкращі викладачі і є всі умови для навчання.

Лідія ХМІЛЯР,

Микола ВАСИЛЕЧКО (фото)

Джерело: Медична академія