Археологічні знахідки відкрили  перспективи їх використання у туризмі

       У минулому номері журналу ми розповідали вам, дорогі наші читачі, про сенсаційні археологічні дослідження, які розпочалися влітку в Тернополі в рамках «Програми охорони культурної спадщини». Розкопки відбувались  під керівництвом архітектора, проектанта реконструкції тернопільського замку Юрія Вербовецького та керівника ДП «Подільська археологія» Богдана Строценя.

  Цьогорічний етап досліджень завершено. Знахідки і відкриття, зроблені під час розкопок – вражаючі. На прес-конференції, присвяченій результатам перших досліджень, заступник міського голови Тернополя Леонід Бицюра зазначив:

« Завдяки плідній співпраці студентів, громадських активістів та досвідчених археологів цього року вдалося виконати значну частину комплексної програми реконструкції та благоустрою території Тернопільського замку, відбулися перші масштабні археологічні розкопки, завдяки яким дослідники встановили зовнішні межі укріплень замку та віднайшли цікаві артефакти, що свідчать про заснування Тернополя значно раніше 1540 року».

      Під час археологічних досліджень знайшли західну стіну та південно-східний кут замку, виявили внутрішні краї глибоких ровів, які оточували замок з півночі та сходу, відкопали залишки кам’яної огорожі замкового подвір’я ХІХ століття. Були знахідки, які викликали у дослідників неабияке здивування і поставили перед ними чимало запитань.

 - Перша загадка  -  звідки взялась трипільська кераміка, якій  шість тисяч років і чому вона була не під вимосткою ХІХ століття, а над нею, - каже Богдан Строцень,  -  Є дві версії   -  вона згорнута з вершини пагорба під час будівництва готелю «Тернопіль», по рельєфу  все співпадає  - там могло бути трипільське поселення.  А другий варіант - її привезли з інших міст, коли  формували тераси, так звані  Єлисейські поля. Також, якщо поруйнованим  був культурний шар під час будівництва готелю «Тернопіль», то він має бути знайдений і на території замкового подвір’я. Якщо так, то виходить, що Тернопіль ой-йой який старим є.

      Речі з Черняхівської культури – фібула та фрагменти кераміки – це друга велика загадка для археологів та істориків. 

     – Вони – не рухані, а це свідчить про те, що там в ІІІ-ІV столітті жили люди, - додає Богдан Строцень, – Звідки вони тут взялись, є кілька гіпотез.  Перша – колись тут було селище. Але для селища місце не підходить, бо люди  селились в долинах річок. Друге припущення – на цьому місті стояла  фортеця і рельєф повністю підпадає під те. Але є застереження: всього відомо три фортеці Черняхівської культури  - одна на Черкащині і дві в Миколаївській області.

 Археолог продовжує:

 Третя гіпотеза – могильник, четверта  - фортеця і могильник. Якщо ж на цьому місці була таки фортеця, то виникає ще одна загадка: чиєю була ця фортеця. Адже по річці Серет проходив кордон між місцевими слов’янами та зайшлими германцями.

      Виявлення нових оборонних споруд Тернопільського замку остаточно поставило під сумнів  дату заснування нашого міста, до якої усі звикли, і підтвердило припущення науковців, що середньовічний Тернопіль мав набагато досконалішу систему міських укріплень та укріплень замку, ніж про те сказано в історії. 

     Археологічні знахідки відкрили  перспективи їх використання у туризмі:

 Більшість артефактів збереглися до наших днів і знаходяться у товщі ґрунту, а отже вони є не тільки новими записами в історії, а й матеріальною історичною цінністю, яку можна розкрити і заекспонувати для огляду туристів, а також доповнити туристичною інфраструктурою, - зауважив Юрій Вербовецький, представляючи власний проект реконструкції Тернопільського замку і території навколо нього. - Вважаю, що перед тернополянами відкриється новий потенціал для розвитку міського туризму, а також з`являться нові можливості влитись у діючу мережу замкового туризму на Західній Україні.

До слова, як повідомили у міській раді, аби зробити Тернопільський замок привабливою туристичною родзинкою, наступного року планується дослідити територію замку зі сторони пологового будинку та зі сторони «Єлисейських Полів», провести пошук кутового бастіону та відновити локацію «Підзамче».

        Що ж, впевнені - у новому році дослідників чекають нові цікаві археологічні відкриття, а журнал CITY LIFE неодмінно продовжить розкривати  своїм читачам таємниці рідного міста.

Cпільний проект Леоніда Бицюри

 та журналу CITY LIFE

Підготувала

Людмила ЛУКОВСЬКА